Відповіді на це питання вперше надає рандомізоване популяційне лонгітюдне дослідження Mental Health Assessment of the Ukrainian Population (MAP), яке проводиться науковцями кафедри громадського здоров’я та кафедри психології, політології та соціокультурних технологій Сумського державного університету спільно з науковцями Цюрихського університету, Швейцарія.
Координаторка дослідження, к.мед.н., доцент кафедри громадського здоров’я Вікторія Ясенок в інтерв’ю ges.UND?розповідає про поширеність депресії, тривоги та посттравматичного стресового розладу серед українського населення, які вже котрий рік поспіль живуть в умовах війни в порівнянні з населенням Цюриха, яке напряму не постраждало від війни а також про заплановані заходи:
«Якщо порівняти психічне здоров’я українського населення з психічним здоров’ям населення Цюриха, то різниця буде очевидною: частка депресивних і тривожних станів серед населення Цюриха становить менше ніж 10%. У деяких вікових групах, а також серед чоловіків, поширеність тривожності становить навіть менше ніж 5%. Посттравматичні стресові розлади трапляються рідко — менше ніж у 5% населення; лише серед молодих людей віком 18–24 років їхня поширеність сягає майже 10%.
На відміну від цього, українці — незалежно від того, чи залишилися вони в країні, чи поїхали до Швейцарії, рятуючись від війни — значно частіше страждають від симптомів депресії, тривожності та посттравматичних стресових розладів: залежно від регіону та життєвих обставин цей показник коливається від 20 до 50%. Ці дані наочно демонструють, наскільки сильно війна впливає на психічне здоров’я українського населення.»
Читати оригінальну статтю німецькою: https://www.uzh.ch/blog/ebpi-gesund/2025/10/31/wie-stark-belastet-der-krieg-die-psychische-gesundheit/
Дізнатись більше про дослідження MAP: https://www.map-studies.ch/uk/